Музей археології , що існує при Харківському національному університеті імені В. Н. Каразина, майже ровесник самого університету, — є власником найстаріших фондів не тільки в Харківському регіоні.

Свою історію він веде з 1807 року, коли при університеті було створено кабінет рідкостей. У тому ж році в нього надійшли артефакти й інші предмети старожитностей, привезені з Ольвії та Воронезької губернії. Приблизно в той же час доктор Ландбадом пожертвував етнографічну колекцію, зібрану ним під час першої російської кругосвітньої експедиції у 1803–1806 роках під керівництвом І. Ф. Крузенштерна.

З моменту створення і до 1936 року директором музею був О. С. Федоровський, один з ведучих українських археологів 20–30-х років ХХ століття. У 1920 році, у зв’язку з ліквідацією Харківського університету, Археологічний музей одержав статус міського. У 1933 році, з відновленням Харківського університету, Археологічний музей увійшов до складу історичного факультету. У результаті проведення планомірних археологічних розвідок і розкопок харківськими дослідниками у 20–30-х роках, колекція Археологічного музею виросла майже до 200 тисяч експонатів.

У 1998 році, музей одержав назву — Музей археології й етнографії Слобідської України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

У музеї археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна функціонує постійна експозиція «Внесок вчених університету в розвиток археологічної науки», кожні 3-4 місяці відкриваються тимчасові виставки, що презентують предмети як з фондів Музею археології, так і з колекцій інших музеїв Харкова та області.

На базі постійної експозиції та тимчасових виставок співробітниками музею проводяться загальні та тематичні екскурсії для відвідувачів різних вікових груп. На базі Музею археології Харківського національного університету проводяться заняття археологічного гуртка Малого Каразінського університету, а також археологічна практика для студентів 1 курсу історичного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна.

Музей археології є базою для діяльності трьох археологічних експедицій, які досліджують пам’ятки Дніпро-Донецького Лісостепу епохи раннього залізного віку, відоме Більське городище скіфського часу, поселення та могильники пізньоримського часу та пам’ятки доби раннього середньовіччя (керівники І. Б. Шрамко, М. В. Любичев, В. В. Скирда).

При Музеї функціонує архів, де зібрані наукові звіти дослідників та інші документи пов’язані з діяльністю музею та історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, а також бібліотека.